Закопане яблуко



Закопане яблуко
  • Автор: Софія Гальченко
  • Місто: Новобіла
  • Рік: 2020

"Закопане яблуко"

Дійові особи

Люда, школярка

Таня, найкраща подруга Люди

Максим, симпатія Тані

Діма, друг Максима

Дарина,  пліткарка 

Ліза, Тоня, Альона,  однокласниці

Події  відбуваються в селі Зозулівка. Літо.

Дія перша

І

Таня і Люда сплять на сіні. Ранок. 10 година. Сонце припікає і світить в лице.  Таня прокинулась. 
Таня. Куку, Вася, я снеслася!
Люда.(сонно) Заткнись. 
Таня. (бере свій телефон) Так, хто мені тут написав?
Люда. Єслі хто і написав, то тільки морская чєрєпашка по імєні Наташка. 
Таня. (співає) Мама сшила мнє штани із бєрьозовой кори, чтоби попа нє потєла, не кусалі комари. Вставай.
Люда (сідає і дивиться на Таню) Виглядаєш так, наче бухала 3 дня.
Таня. Та ти тоже не  огурчік.
Люда (дивиться на себе у відображення телефона) Єбааать, шо со мной.
Таня. Хо їсти.
Люда. Я тож.
Таня. Оаоааааоаоооаоаоаоа!!! Угадай, хто мені написав!
Люда. Денис?
Таня. Ні, ніколи не вгадаєш.
Люда. Шпрот?
Таня. Фу, нє.
Люда. Максон  чи шо?
Таня. Да.
Люда. Нічосє, ану покажи мені це диво. Шо тут пише Максончик  кислий як лимончик.
Таня. (істерично сміється) Як спалось. Синок, яка тобі разниця як мені спалось? Ару. Шо отвітить?
Люда. Отвіть: «А знаєш, оце лами як балакають, так плюються.»
Таня. (сміється) Альону вспомнила, як вона це казала з таким серйозним лицем. Ага, написать це шоб він мені більше не писав? 
Люда. Ну напиши: «Привет.» з дужечкой. Потом «хорошо» а потом «а ты как?»
Таня. (пише) Замість «А ты как?» напишу «как ты?». Ну тіп мені трошки пофіг. Без дужечки, а то багато хоче. Виставлю сасну фотку, шоб точно отвітив на історію. Чувствую себе біч гьорл.
Люда. Встань, я скину одіяла із сінника.
Покривала, пляшка  з водою летять на землю. Дівчата злазять по драбині. 
Люда. Блін, в мене все так болить. Пішли пожрем.
Таня. Го. Єслі в животі бурчить, значить глист повісився.
Дівчата йдуть в хату.

ІІ

Вечір. Таня і Люда йдуть на дискотеку. Йдуть з фонариками, бо темно. 
Люда. Хоч прикол розкажу?
Таня. Ану давай.
Люда. Була я на др в дядька і там була тьотка. Орала громче всіх. І каже вона така: «Нема такого кіна, шоб там не пили і яєшню не жарили.» Хулі ти не смієшся?
Таня. Гиги.  А я ходила в гості на прошлих  виходних. З Кірой робили ми торт. І мені додому дали торта в одноразовій тарілочкі. І сказали: «Занесеш потом тарілку.»
Сміються.
Люда. Шо робила сьогодні?
Таня. Проснулась, поїла, полежала, зробила пиріг, поприбирала у бабушки в кухні, ходила до баби Маші, поїла, собралась, іду в клуб. Як думаєш тусіч буде?
Люда. Думаю, шо нє. Дарина включе «Марджянджу» або «Не живите с нелюбимыми».
Таня. Так шо, сьогодні не причащаємся? 
Люда. Смисла немає: двіжа не буде.
Таня. Ми ж за ЗОЖ. Спорт – це не хобі.  Спорт – це стіль жизні.
Люда. Ага, а то ще заснем, не дай боже, як Ігорь під клубом.
Таня. Коли таке було?
Люда. А ти не знаєш? Та на прошлій неділі він напився і заснув на лавочкі. Його хтось должен був забрать додому, но забули. Він у 2 проснувся, а вокруг  нікого.
Таня. І шо?
Люда. Шо, шо. Додому пішов.
Таня. Ору.
Люда. Ору ру ру рукі ввєрх.
Таня. О, послухай пісню, шо я нашла.
Грає пісня «Fendi».
Люда. Прикольна. Шо Максон писав?
Таня. Ото вчора утром. Та так ніпрошо. Як спалось, як діла. А ні, на історію  отвічав. Він сьогодні кстаті буде в клубі. 
Люда. Оооо, ну ти ж страстно ізвівайся.
Таня. Отак? (твьоркає)
Дівчата підходять до Блєска. Блєск – магазин, де вечером сидить молодь і п’є. В цей вечір всі столи були зайняті. Шум від розмов. Дівчата проходять мовчки, дивлячись хто там сидить. Люда спіткнулась через яму на дорозі.
Люда. Блять.
Таня. Давай, ще вбийся туточки мені.
Люда. Єбать, диви, фонарі включили. Сьогодні шо, празник?
Таня. (розчісується) Ну да, ми ж богіні на діскотєку йдем.

ІІІ

Дівчата підходять до клубу. Надворі темно, бо немає лампочки. В темряві миготять жаринки від цигарок і екрани телефонів. Фари прорізають темінь різким світлом. На лавочках сидять підлітки. Гомін. Дівчата йдуть мовчки, проходять повз натовп на сходах. Дівчат помічають Ліза і Тоня.
Тоня. Які люди! Прівєт. (обіймає Люду і Таню)
Ліза. Хаю хай, хендехок! 
Таня. Прівєт. 
Всі по черзі обіймаються один з одним. Підходить Дарина.
Дарина.  Прівєт мої любимі лапулєчки! (обіймає дівчат) Як у вас діла? 
Таня. Неплохо. 
Дарина. Таня, а шо у вас там з Максімом? Все серйозно чи безотвєтна любов?
Всі косо дивляться на Таню.
Ліза. (говорить голосно) Ти шо встрічаєшся з Максом?
Деякі люди, що поблизу, озираються.
Таня. (награно сміється) Ми просто общаємся. Пішли.
Таня і Люда йдуть до середини. Стоять в коридорі. Висока стеля, обдерті жовті стіни. На стелі горить лише декілька лампочок. Підлітки стоять за столами і п’ють. Пахне алкоголем, цигарками, духами і тухлими яйцями.
Люда. Чого тут воняє вареними яйцями?
Підліток 1. Та це хтось річкову воду розлив.
Люда. Откуда тут річкова вода?
Підліток 1. Та на річку навєрно вспіли з’їздить.
Дівчата відходять.
Таня. Даріна мене бісе. Откуда вона знає про Максіма?
Люда. Це ж Даріна. Навєрно вже вся Зозулівка знає хто буде крьостним вашому з Максімом сину.
Таня. Та блін, помниш як ми гуляли, шо ще пацани з Лебедівки приїзжали?
Люда. Коли ще кострик був?
Таня. Так от. Тьотка Надька, моя сусідка, вже на утро знала, с ким ми гуляли, коли і де. Небось знає і те, якого в тебе цвєта труси були.
Люда. Реально!? Откуда? Тоді даже фонарі не включали, откуда вони все знають.
Таня. А я ж мамкі нічого не казала, а вона потом питає: «А с ким ви там гуляли?»
Люда. Піздєц.  А ти шо сказала?
Таня. Та отмазалась. Пішли.
Дівчата заходять в фоє. Блимають гірлянди. На стелі і стінах де-не-де не вистачає плитки. Попід стінами стоять стільці. Деякі підлітки танцюють, деякі сидять на стільцях, ще деякі стоять біля столу при вході. За тим столом сидить Горинич , жінка, яка відкриває дискотеку. Також вона продає самогон.
Таня. Іди як богіня: може ми тобі сьогодні парня найдем.
Люда йде як богіня. Дівчата починають танцювати під пісню «Хедшот». Таня стоїть спиною до входу. Люда підходить до Тані.
Люда. Страстно ізвівайся, Максончик прийшов. Тільки не обертайся!
Таня. А с ким він? 
Люда. Не знаю, пацан якийсь непонятний.
Таня повертається і ніби випадково дивиться на Максима і хлопця.
Таня. Я не знаю, хто то.
Однак Таня починає більш енергійно двигати стегнами. Через півгодини Таня отримує повідомлення в інстаграм.
Таня. Вони звуть нас гулять. 
Люда. Хто?
Таня. Хуй в пальто. Максім і Дімон.
Люда. Який Дімон?
Таня. Того пацана звать Дімон. Так шо йдем?
Люда. Та го, всьоравно тут скучно.

ІV

Стадіон. Ясне зоряне небо. Десь далеко чути вереск і сміх. На лавочках сидять Діма, Максим і Альона. Приходять Таня і Люда.
Макс. Салам пополам!
Люда. Алей кум салом!
Таня. Прівєт. Альона, а ти чого тут сидиш?
Альона. А шо мені під тобой лежать?
Люда. Будете грать в карти?
Грають в карти на бажання.
Макс. Нюхайте бебру! Я виграв.
В грі залишаються Альона, Таня,  Люда і Діма. Програє Люда.
Макс. Тааакс. Ща придумаєм желаніє. А у вас на телефонній вишкі є сторож?
Люда. А хуй тобі не пасочка, шоб я на вишки лазила?
Альона. Шо впала на очко?
Люда. Да, я ще жить хочу!
Макс. Ну розкажи тоді анєкдот.
Таня. Розкажи про йожика.
Люда. Тихо! Не спойлерь. Жив собі в лісі йожик. Думає він: «А научусь я дихать попой». Научився йожик дихать попой. Сів на пеньок і задихнувся.
Альона. Ми всі це вже чули!
Люда. Ок. Русалка сіла на шпагат і порвала очко.
Сміються. Діма дістав сухарики. Максим взяв велику жменю.
Діма. Ах ти курва голодающа! А ви будете?
Всі взяли по жменці. Хрумтять.
Таня. Мені до 12 тільки.
Макс. Вже йдете?
Таня. Да.
Всі обіймаються, прощаються. Дівчата  йдуть.

V

Люда і Таня сидять на лавочці.
Люда. Чого ти так рано захотіла піти?
Таня. Мене Альона начала кумарить. Откуда вона там взялась? 
Люда. Хз. Мене більше інтересує откуда взявся Дімка. Хто він Максіму?
Таня. Лучший друг. Він до бабушки приїхав. Як він тобі?
Люда. Та нічого так. Тільки почти налисо пострижений.
Таня. Чуприна – не хуй: отросте. 
Сміються.
Таня. А шо, замути з ним.
Люда. Ага ща.
Таня. Ну будем дружить сім’ями.
Дівчата починають зависати в телефонах. Таня дивиться ТікТок. Вона тихо сміється.
Таня. Люд, скажи птічка.
Люда. Птічка.
Таня. Хвать тєбя за яічка!
Сміються.
Таня. Скажи май.
Люда. Май.
Таня. Я пукну ти поймай!
Сміються.
Таня скажи банан.
Люда. Банан.
Таня. Твой папа наркоман.
Люда. Ну це вже страшно, а не смішно.
Таня. Альона шось пише. Аааааоааоаооа!
Люда. Шо таке? 
Таня. Я аж зачітаю: «Таня, я знаю что тєбє нравітса Максім. Но ти єму нє нравішся, просто он нє можєт  тєбє ето сказать. Пожалуста поймі мєня как дєвочку, заблокіруй єво.»
Люда. Я ору. І шо ти отвітиш.
Таня. «Нет» і заблокірувала. Я не удівлюсь, єслі вона з фейкового мені напише. От криса! Не може свою лічну жизнь устроїть, так мені її порте!
Люда. Пішли вже додому. В мене ще торт остався. Чаю поп’єм.
Таня. Го.
Йдуть.

Дія 2

І

Через декілька днів. Люда і Таня збирають райки. Ранок. 
Таня. Так от Максончик мені на слєдующій день з самого утра написав.  Ну ми попереписувались і він мене позвав гулять. Ну я така а хулі  нє. Розказала ж про це мамкі, а вона вже і в однокласниках його фотки подивилась. Вона ще сказала, шо в нього лице якесь велике.  Так, по поводу цього повода. Я ж согласилась. Він мене аж біля двору встрітив. Пішли ми на площадку. Ще він купив чіпси. Раза три мені їх придлагав. А я думала ти шо тупой? Хто на таких мєропріятіях їсть чіпси. Потом ми пососались. Целується він лучше, чім Назар. Аа, і ще він часто казав, шо ми ж просто друз’я. Ну оце ми «просто друз’я» мене напрягає. Ну ми ще посиділи і пішли додому. Він мене провів, представляєш. А потом бабушка на утро мене питала, хто то мене проводив. А і ще вона казала: «Ти ж Таню хлопцям не піддавайся.» 
Люда. Оце в тебе страстна жизнь. Про чіпси і ми друз’я я ору просто.  А Альона не писала? 
Таня. Писала, єслі я не хочу по-хорошому, то буде по-плохому. 
Люда. Гляди ще хату тобі спале.
Таня. Та я орнула б. Ще Дімончік писав мені.  На історії отвічав. Но він стрьомний. 
Люда. Та не стрьомний він. Не всім же буть моделями.
Таня. А шо ти його защіщаєш? Втюрилась чи шо?
Люда. Ні. Не защіщаю я його.
Таня. Ну ти задумайся.
Люда. Ну не всігда ж мені буть одінокой львіцой.

ІІ

В цей же день Таня ввечері звоне до Люди.
Люда. Ало. 
Таня. Я тобі щас таке розкажу. Угадай з ким Максім сьогодні пішов гулять?
Люда. Пішов гулять? З ким?
Таня. З Альоной. От сучка. Оце от означає її по-плохому походу.
Люда. Так Максіму напиши, хулі він з нею гуляє.
Таня. А шо я йому напишу, ми ж просто друз’я. Альона мені даже фотку скинула, де вони обнімаються. 
Люда. Давай на нього порчу наведем.
Таня. Яка порча? Я його заблокірувала і її тоже.
Люда. Ну а ми шо, гулять йдем?
Таня. Давай в мене посидим: я не хочу в центр.
Люда. Ок. Я вийду минут через десять.

ІІІ

Дівчата сидять на кухні в Тані. Таня заварює чай, Люда сидить за столом. 
Таня. Так він мене в чорний список кинув.  Хуйло їбане. Людка, ти мене слухаєш? Не спи, замерзнеш!
Люда відірвалась від телефону.
Люда. Да, він хуйло їбане.
Таня. Полностью согласна. Інтересно, він з Альоной тоже друже як со мной дружив?
Люда. Ага, тоже чіпси їдять.
П’ють чай і залипають в телефонах.
Таня. Глянь!
Дівчата дивляться відео з ТікТока, де в серіалі «Сліпа» розповідається як забути колишнього. У відео, відповідно до вказівок, дівчина взяла яблуко, вирізала серцевину, написала на аркуші ім’я хлопця, запхнула в яблуко і закопала. Коли яблуко згниє, говорила знахарка, - тоді ти і охолонеш до людини. 
Таня. Го зробим.
Люда. Зараз чи шо?
Таня.  А шо нам міша?
Люда. Ну давай.
Таня зробила з яблуком все те, що зробила дівчина у відео, тільки на листочку написала «Максим».
Таня. Пішли закопувать. 
Люда. Ну ти хотя би сльозу пусти.
Таня. Та єбать я питалась хотя би сльозиночку пустить, а не вийшло.
Люда. Мда, ну пішли.
Дівчата вийшли на двір. Місяць ясно світив. Небо було всіяне зорями, що миготіли як сила-силенна датчиків.  Таня знайшла лопату. Вона закопала яблуко за хатою.
Таня. Ну все, хуй с ним.
Люда. Амінь.

ІV

Люда не поспішаючи йшла додому і слухала музику. Вона зупинилась. Дивлячись вгору, вона тихо плакала. Вдома вона взяла найбільше і найкрасивіше яблуко. Воно було жовте. Матове. Запашне. Гострим ножиком дівчина вирізала серцевину. Знайшла папірець і ручку. Кривим почерком написала «Діма». Запхала папірець в яблуко і пішла в садок. Знайшла палицю  і видлубала ямку під яблунею. Поклала в неї яблуко і довго на нього дивилась. Просохлі очі знову наповнились сльозами. Доки перша капля не впала на ґрунт, Люда загорнула ямку рукою.