КАЧКОНІС

КАЧКОНІС
  • Автор: Євген Марковський
  • Місто: Херсон
  • Рік: 2021

1. Христос

https://www.youtube.com/watch?v=3cBc_tvdfzs

ПАРАФІЯНИ. Заспіваймо пісню разом всі.

Хай вона злетить в небесну даль.

Хай Господь прийде, сльози утре,

Забере всю журбу і печаль.

Хай Господь прийде, сльози утре,

Забере всю журбу і печаль.

Хай співає небо, і земля,

І весь світ: “Алілуя!”.

Христос з мертвих встав, смерть подолав

І нам дав нове життя.

Христос з мертвих встав, смерть подолав

І нам дав нове життя.

Заспіваймо пісню разом всі,

Звалу Богу вознесім.

Не шукайте дарма, в світі цього нема,

Бо життя і щастя лиш у Нім.

Хай співає небо, і земля,

І весь світ: “Алілуя!”.

Христос з мертвих встав, смерть подолав

І нам дав нове життя.

Христос з мертвих встав, смерть подолав

І нам дав нове

МИКОЛА. Вибачте, мені потрібен пастор Ігор Білий.

ПАРАФІЯН (-КА) ИН. Його ще немає.

МИКОЛА. Коли він буде?

ПАРАФІЯНИН. Початок служби о десятій.

МИКОЛА. Вже п'ятнадцять хвилин по десятій.

ПАРАФІЯНИН. Преподобний іноді затримується.

МИКОЛА. Дивно.

ПАРАФІЯНИН. Чому?

МИКОЛА. Це його робота.

ПАРАФІЯНИН. Це служіння.

МИКОЛА. Я на роботу не спізнююся.

ПАРАФІЯНИН. Преподобному можна.

МИКОЛА. Дуже дивно.

ПАРАФІЯНИН. А що ви взагалі хотіли?

МИКОЛА. Поговорити.

ПАРАФІЯНИН. Тільки після служби.

МИКОЛА. Мені треба зараз.

ПАРАФІЯНИН. Тільки після служби.

МИКОЛА. Скільки вона триває?

ПАРАФІЯНИН. Години півтори.

МИКОЛА…

ПАРАФІЯНИН. Або дві.

МИКОЛА. Або дві?

ПАРАФІЯНИН. Зважаючи на те, яка служба.

МИКОЛА. У сенсі?

ПАРАФІЯНИН. Залежить від теми.

МИКОЛА. Я дві години чекати не буду.

ПАРАФІЯНИН. Неділя. У преподобного багато справ. Приходьте завтра.

МИКОЛА. Завтра буде запізно.

ПАРАФІЯНИН. А що сталося?

МИКОЛА. Неважливо.

ПАРАФІЯНИН. Що буде завтра?

МИКОЛА. Подивитеся.

ПАРАФІЯНИН. Погрожуєте?

МИКОЛА. Попереджаю.

ПАРАФІЯНИН. У нас охорона є.

МИКОЛА. Кличте охорону.

ПАРАФІЯНИН. Що?

МИКОЛА. Кличте охорону.

ПАРАФІЯНИН. Юрію Михайловичу, тут якийсь чоловік преподобного запитує.

МИКОЛА. Коли буде пастор?

ОХОРОНЕЦЬ. В чому справа?

МИКОЛА. Зателефонуйте йому.

ОХОРОНЕЦЬ. Ви нервуєте?

МИКОЛА. Ні.

ОХОРОНЕЦЬ. Схоже, що так.

МИКОЛА. Я не нервую.

ОХОРОНЕЦЬ. Звільніть, будь ласка, приміщення.

МИКОЛА. Гаразд.

ОХОРОНЕЦЬ. Ви куди. Агов. На кафедру не можна.

МИКОЛА. Моя мати − стара хвора людина.

ОХОРОНЕЦЬ. Спустіться з кафедри.

МИКОЛА. Вона вже тиждень не відповідає на дзвінки.

ОХОРОНЕЦЬ. Спустіться з кафедри.

МИКОЛА. Де ви її переховуєте?

ОХОРОНЕЦЬ. Заспокойтеся.

МИКОЛА. Їй треба вживати ліки.

ПАРАФІЯНИН. У нас є ліки.

МИКОЛА. Ви не розумієте.

ПАРАФІЯНИН. Бог[1]

МИКОЛА. Це що за склянка?

ПАРАФІЯНИН. Вода для преподобного.

ОХОРОНЕЦЬ. Ви що робите?

МИКОЛА. Просто розбив склянку.

ПАСТОР. Все нормально. Заспокойтеся всі.

МИКОЛА. Марія Олексіївна Федотенко. Де вона?

ПАСТОР. У сім’ї.

МИКОЛА. Я її сім'я.

ПАСТОР. Вона сама обрала нас.

МИКОЛА. Ви їй голову задурюєте.

ПАСТОР. Тут усі − брати і сестри.

МИКОЛА. Я викликаю поліцію.

ПАСТОР. Будь ласка.

ПАТРУЛЬНИЙ. Сектор швидкого реагування патрульної поліції міста Миколаєва, старший сержант Криворучко Андрій Владиславович. Що трапилося?

МИКОЛА. Ці сектанти зомбують мою матір.

ОХОРОНЕЦЬ. Він тут дебош влаштував. Склянку розбив об хрест.

ПАРАФІЯНИН. Хрест впав і тріснув.

ПАТРУЛЬНИЙ. Протокол складаємо?

ПАСТОР. Краще все мирно вирішити.

МИКОЛА. Що?

ПАСТОР. Бог вас простить.

МИКОЛА. Криворучко, вони знущаються.

ПАТРУЛЬНИЙ. Будь ласка, заспокойтеся.

МИКОЛА. Ви у них криша, чи що?

ПАТРУЛЬНИЙ. Нумо на вихід.

МИКОЛА. Приберіть руки.

ПАТРУЛЬНИЙ. На вихід, або протокол складемо.

МИКОЛА. У мене синець буде.

ПАТРУЛЬНИЙ. На вихід.

МИКОЛА. Я викликаю поліцію.

ПАТРУЛЬНИЙ. Будь ласка.

ДРУГИЙ ПАТРУЛЬНИЙ. Що тут?

МИКОЛА. Ваш співробітник застосував до мене фізичне насильство.

ПАТРУЛЬНИЙ. Він тут дебоширив.

ДРУГИЙ ПАТРУЛЬНИЙ. Будь ласка, ваше прізвище, ім'я, по батькові?

МИКОЛА. Що відбувається?

ДРУГИЙ ПАТРУЛЬНИЙ. Я питаю, як вас звати.

МИКОЛА. Навіщо?

ДРУГИЙ ПАТРУЛЬНИЙ. Для протоколу.

МИКОЛА. Приберіть руки.

ДРУГИЙ ПАТРУЛЬНИЙ. Прізвище, ім'я, по батькові.

МИКОЛА. Сергєєв Микола Дмитрович.

ДРУГИЙ ПАТРУЛЬНИЙ. Рік народження.

МИКОЛА. Сімдесят восьмий.

ДРУГИЙ ПАТРУЛЬНИЙ. Місце роботи.

МИКОЛА. Миколаївська астрономічна обсерваторія.

ДРУГИЙ ПАТРУЛЬНИЙ. Посада.

МИКОЛА. Старший науковий співробітник. Лабораторія позиційної астрономії.

ДРУГИЙ ПАТРУЛЬНИЙ. Не соромно?

МИКОЛА. Це секта.

ДРУГИЙ ПАТРУЛЬНИЙ. Це релігійна організація.

ПАСТОР. І громадська. Ми зареєстровані.

ДРУГИЙ ПАТРУЛЬНИЙ. Хуліганство. Порушення прав віруючих.

ПАСТОР. Жанночко, не треба. Він більше не буде.

МИКОЛА. Ви

ДРУГИЙ ПАТРУЛЬНИЙ. Телефонуйте, коли що.

МИКОЛА. Ви так просто їдете?

ПАСТОР. Слухай сюди. Охорона вже в курсі. Поліція теж. У нас відеокамери. Тож не раджу сюди приходити.

МИКОЛА. Це скандал.

ПАСТОР. Звичайна історія. Вас таких багато.

МИКОЛА. Я так цього не залишу.

ПАСТОР Най щастить!

ПАРАФІЯНИН. Ось окуляри ваші. Дужка відвалилася.

 

2. Борман 

БОРИС. Панове. І пані. Хочу повідомити вам надприємну звістку. До нас їде телескоп.

ЙОСИП. Тю. Та ми ж у курсі.

ЛІДІЯ. Лабою ще у п'ятницю чутки ходили.

БОРИС. Хочу лише нагадати. Презентація за півгодини.

ЙОСИП. Що за телескоп хоча б?

БОРИС. Добсонівській «Старгейт п'ятсот пі двадцять» фірми «Скай Вотчер». Тарасенко божиться, що не гірше, ніж «Меаде» або «Целестрон». Із самісінької Каліфорнії.

ЛІДІЯ. Може, і не гірше, але полюбе беушний. А на тендері знову розпиляли. Я не полінувалася − на «Прозорро» перевірила. Червона ціна цього «Старгейту» − сім штук зєлєні, і то це якщо нулячий. А беу − штук п'ять максимум. Так його в підсумку за шістсот двадцять тисяч гривень придбали.

ЙОСИП. Ну і хрєн з ним. Наказ – всім бути на презентації. Хоч якась розвага.

БОРИС. Качконосе, чув? Фрак приготував?

ЛІДІЯ. Щось наш Качконіс сьогодні не в настрої.

ЙОСИП. Мовчить, наче шмат гівна проковтнув.

БОРИС. Ну, як завжди.

ЛІДІЯ. Та ні. Сьогодні якийсь особливо похмурий.

БОРИС. А ну повернися правою щокою. Так у нього ж щока розпухла.

ЙОСИП. Качконосе, в тебе зуб болить?

МИКОЛА. Да.

ЛІДІЯ. Чого до лікаря не йдеш?

БОРИС. Так недешеве це задоволення. Я нещодавно виривав. Здерли капітально.

ЙОСИП. З нашими грошима це

БОРИС. І це в комунальній поліклініці.

ЛІДІЯ. А з окулярами що?

МИКОЛА. Впали.

ЙОСИП. От ти одоробло.

ЛІДІЯ. Гаразд, я на перекур і на презентацію. Не запізнюйтесь.

СВЯЩЕНИК. Творче і Сотворителю людського роду, дателю благодаті духовної, подателю вічного спасіння! Сам, Господи, пошли Духа твого Святого з вишнім благословенням на оцей телескоп Добсон Скай Вотчер Старгейт п'ятсот пі двадцять, щоб він, озброєний силою небесного заступництва, був для тих, хто захоче його використати, помічним для тілесного спасіння, і заступництва, і помочі. Бо ти благословляєш і освячуєш усе, і тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

МИКОЛА. Навіщо це?

БОРИС. Стандартна процедура.

МИКОЛА. Чого вони всюди лізуть?

ЛІДІЯ. Зневажаєш Бога?

МИКОЛА. Я астрофізик.

БОРИС. Усі ми астрофізики. Так що ж тепер?

ЙОСИП. А я Качконоса підтримую.

ЛІДІЯ. Чого це?

ЙОСИП. А чого не ребе?

БОРИС. Тоді я був би проти.

ЛІДІЯ. І я.

ЙОСИП. Пів обсерваторії наші люди. Якщо не більше.

БОРИС. Дивіться, фуршетик зачьотний.

ЛІДІЯ. Я б ікорки червоної скуштувала.

БОРИС. Мер, губернатор, депутати. Еліта.

ЙОСИП. Отож. А ми хто?

НАЧАЛЬНИК. Миколо Дмитровичу, на хвилиночку. Ви звіт доробили?

МИКОЛА. На жаль.

НАЧАЛЬНИК. Всі терміни вийшли.

МИКОЛА. Вдома деякі

НАЧАЛЬНИК. У всіх вдома «деякі».

МИКОЛА. На тижні здам.

НАЧАЛЬНИК. Дуже сподіваюся.

МИКОЛА. Надіє Василівно. Що роблять в астрологічній обсерваторії священики?

НАЧАЛЬНИК. Не повірите − працюють.

МИКОЛА. У них інше місце роботи.

НАЧАЛЬНИК. Не згодна. Бо бог скрізь.

МИКОЛА. Ай!

НАЧАЛЬНИК. Ви не вірите в бога?

МИКОЛА. Просто зуб розболівся.

НАЧАЛЬНИК. Флюс.

МИКОЛА. Хотів би взяти пару-трійку вихідних.

НАЧАЛЬНИК. А звіт?

МИКОЛА. Мені на удальонці зручніше.

НАЧАЛЬНИК. Про лікарняний не забудьте.

МИКОЛА. Я за свій рахунок.

НАЧАЛЬНИК. Як знаєте.

МИКОЛА. Вибачте, важливий дзвінок. Ну як, Бормане?

КОСТЯНТИН. Косю, хотів тут сказати, що

МИКОЛА. Не тягни.

КОСТЯНТИН. Шеф запоров матеріал.

МИКОЛА. Чому?

КОСТЯНТИН. Каже, стрьомно з цим Білим зв'язуватися.

МИКОЛА. Це ж жирна тема.

КОСТЯНТИН. Я розумію, але

МИКОЛА. Запропонуй комусь іншому. У «Миколаївський вісник».

КОСТЯНТИН. А якщо попалять?

МИКОЛА. А ти під псевдонімом.

КОСТЯНТИН Косю, тут така справа

МИКОЛА. Ти куди дівся?

КОСТЯНТИН. Карочє, я нічого не писав.

МИКОЛА. Жарт?

КОСТЯНТИН. Багато хвостів у виданні, довелося закручувати.

МИКОЛА. Так завтра запили.

КОСТЯНТИН. Завтра я у відрядженні.

МИКОЛА. На тижні зроби.

КОСТЯНТИН. Не стоїть у мене на цю секту.

МИКОЛА. У тебе ж очі загорілися, як про неї почув.

КОСТЯНТИН. Уже згасли.

МИКОЛА. Що згасло?

КОСТЯНТИН. Очі.

МИКОЛА. Бормане, ти

КОСТЯНТИН. Що?

МИКОЛА. Скільки він заплатив?

КОСТЯНТИН. Косю, я

МИКОЛА. Лайно.

 

3. Вассерман 

ВІРА. А уяви: мене трахає мармуровий дог. Я сперлася руками об стінку, а він ззаду. І так наполегливо. Бум, бум, бум. Як цвях молотком забиває.

МИКОЛА. Віро, навіщо тобі дог?

ВІРА. Ти ревнуєш?

МИКОЛА. Ні. Як можна ревнувати до пса?

ВІРА. Тоді в чому проблема? Лише трішки спробувати.

МИКОЛА. Заради експерименту?

ВІРА Новизна відчуттів. Це як плід дуранго. Пекло зовні, рай всередині.

МИКОЛА. Поняття «пекло» і «рай» не мають нічого спільного з

ВІРА. Останній рол з окунем.

МИКОЛА. Це вугор.

ВІРА. Яка різниця?

МИКОЛА. Для мене − жодної. Популярність суші у нас − результат стратегії маркетологів. Нормальні японці таке не їдять.

ВІРА. Звідки ти знаєш? Ти був у Японії?

МИКОЛА. У мережі читав.

ВІРА. Ти ж його зжер.

МИКОЛА. Сьогодні не встиг в магазин − купити нормальну їжу.

ВІРА. Сет «Каліфорнія» за п'ятсот гривень.

МИКОЛА. Я не просив його купувати.

ВІРА. А що ти зазвичай їси?

МИКОЛА. Хліб. Картопля. М'ясо. Огірки. Помідори.

ВІРА. Все відносно. Наші пращури не здогадувалися, що існують помідори і картопля.

МИКОЛА. Тобі не треба додому?

ВІРА. Женеш?

МИКОЛА. Що скажеш чоловікові?

ВІРА. Я після пілатесу в Діани ночую.

МИКОЛА. На роботі мене кличуть Качконіс.

ВІРА. Що?

МИКОЛА. Хіба не зрозуміло?

ВІРА. Ні.

МИКОЛА. Подивися на мене.

ВІРА. Дивлюся.

МИКОЛА. Описуй.

ВІРА. Зріст середній.

МИКОЛА. Метр шістдесят три.

ВІРА. Вага нормальна.

МИКОЛА. Сімдесят п'ять.

ВІРА. Волосся кольору соломи. Трохи зарідке. Біла шкіра.

МИКОЛА. Альбінос. А волосся не трохи зарідке. Це лисина.

ВІРА. Блакитні очі.

МИКОЛА. Короткозорість мінус десять.

ВІРА. Ніс з горбинкою.

МИКОЛА. На нього можна повісити відро. З водою.

ВІРА. Чоловік у розквіті сил.

МИКОЛА. Незабаром сорок три.

ВІРА. Нормально.

МИКОЛА. Ну от.

ВІРА. Що?

МИКОЛА. Тепер подивися на себе.

ВІРА. Давай, як я.

МИКОЛА. Що?

ВІРА. Опиши мене.

МИКОЛА. Висока.

ВІРА. Метр сімдесят сім. Це називається «швабра».

МИКОЛА. Ідеальна фігура.

ВІРА. П'ятдесят два кілограми. Це називається «жердяйка».

МИКОЛА. Пекуча брюнетка.

ВІРА. Фарбована.

МИКОЛА. Обличчя як з обкладинки.

ВІРА. Косметика. Макіяж. Підтяжки. Ліпофілінг.

МИКОЛА. Двадцять п'ять років.

ВІРА. Стара.

МИКОЛА. Годжуся тобі в батьки.

ВІРА. Моєму чоловікові п'ятдесят.

МИКОЛА. Не хочеш мене ображати.

ВІРА. У нас на філфаці була одна дівчинка. Білявка. Блакитні очі. Дев'яносто шістдесят на дев'яносто. Модель. Мрія задротів. Вона зустрічалася з найпотворнішим очкариком універу. Знаєш чому?

МИКОЛА. Чому?

ВІРА. Він одного разу навіть у Бодуена де Куртене п'ять помилок знайшов. Таким він був.

МИКОЛА. Що ти хочеш всім цим сказати?

ВІРА. А ще в нього там, внизу, був повний порядок.

МИКОЛА. Звідки ти знаєш?

ВІРА. Як ти гадаєш.

МИКОЛА. Вони розлучилися?

ВІРА. Одружилися. Народили трьох дітей.

МИКОЛА. А тебе зраджували?

ВІРА. Так.

МИКОЛА. А друзі?

ВІРА. Звичайно.

МИКОЛА. Мій друг, журналіст, мусив написати статтю. Важливу для мене. Розслідування про одного упиря. Але упир йому добре заплатив. І стаття не вийшла.

ВІРА. Це коли було?

МИКОЛА. Вчора.

ВІРА. Ти тому такий сумний?

МИКОЛА. Не тільки.

ВІРА. А що ще?

МИКОЛА. Краще тобі не знати.

ВІРА. Пробач. Давай-но піднімемо тобі настрій? І твого качконосика.

МАРІЯ ОЛЕКСІЇВНА. Ах ти шалава.

МИКОЛА. Мамо.

МАРІЯ ОЛЕКСІЇВНА. Ти привів повію.

МИКОЛА. Віро, одягнися в тій кімнаті.

МАРІЯ ОЛЕКСІЇВНА. Матрац треба прокип'ятити.

МИКОЛА. Мамо, перестань.

МАРІЯ ОЛЕКСІЇВНА. Кімнату провітрити.

МИКОЛА. Досить.

МАРІЯ ОЛЕКСІЇВНА. Продезінфікувати все.

МИКОЛА. Я тебе весь тиждень шукаю.

МАРІЯ ОЛЕКСІЇВНА. Прийшла праску забрати.

МИКОЛА. Праску?

МАРІЯ ОЛЕКСІЇВНА. Чай пити буду.

МИКОЛА. Чайник?

МАРІЯ ОЛЕКСІЇВНА. Чайник. Де чайник?

МИКОЛА. Мамо.

МАРІЯ ОЛЕКСІЇВНА. У нас багато чайників хороших. А у мене буде свій.

МИКОЛА. Де ти була?

МАРІЯ ОЛЕКСІЇВНА. У сім’ї Христової.

МИКОЛА. Тобі треба таблетки пити.

МАРІЯ ОЛЕКСІЇВНА. Не треба мені таблетки. Мене Бог зцілив.

МИКОЛА. Де тебе переховують?

МАРІЯ ОЛЕКСІЇВНА. Ніхто мене не переховує.

МИКОЛА. Я написав заяву в поліцію.

МАРІЯ ОЛЕКСІЇВНА. Я теж.

МИКОЛА. Що таке?

МАРІЯ ОЛЕКСІЇВНА. На тебе.

МИКОЛА. Мамо, це сектанти.

МАРІЯ ОЛЕКСІЇВНА. Ти мене переслідуєш.

МИКОЛА. Цей пастор просто аферист.

МАРІЯ ОЛЕКСІЇВНА. От, бачиш. Це тобі треба таблетки пити.

МИКОЛА. Що ти таке верзеш?

МАРІЯ ОЛЕКСІЇВНА. Пастор Ігор − наставник Божий. А у тебе параноя.

МИКОЛА. Мамо, ну постав чайник на місце.

МАРІЯ ОЛЕКСІЇВНА. Ми живемо в Ковчегу Господа.

МИКОЛА. Блін.

МАРІЯ ОЛЕКСІЇВНА. У нас чай і печиво. Ми говоримо про Нього.

МИКОЛА. Тобі потрібна допомога.

МАРІЯ ОЛЕКСІЇВНА. Відійди від дверей.

МИКОЛА. Я тебе не пущу.

МАРІЯ ОЛЕКСІЇВНА. А я тебе чайником.

МИКОЛА. Мамо, сусіди почують.

МАРІЯ ОЛЕКСІЇВНА. Дай пройти.

МИКОЛА. Ну не треба.

МАРІЯ ОЛЕКСІЇВНА. Я зараз ляжу тут і буду головою об підлогу битися.

МИКОЛА. Що ти робиш?

МАРІЯ ОЛЕКСІЇВНА. Благословен Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа

МИКОЛА. Мамо, встань!

МАРІЯ ОЛЕКСІЇВНА. Отець милосердя й Бог потіхи всілякої, що втішає нас у всякому горю нашому

МИКОЛА. Мамо!

МАРІЯ ОЛЕКСІЇВНА. щоб і ми могли втішати

МИКОЛА. Блядь, де твої труси?

МАРІЯ ОЛЕКСІЇВНА. що в усякій скорботі знаходяться, тією втіхою

ВІРА. Колю, відпусти її.

МАРІЯ ОЛЕКСІЇВНА. яким Бог втішає нас самих. Прожени цю шалаву. І досить мене переслідувати.

МИКОЛА. І що мені робити?

ВІРА. Чому ти мені не розповів?

МИКОЛА. Навіщо тебе вплутувати?

ВІРА. У тебе є родичі?

МИКОЛА. Тільки дядько. Її брат.

ВІРА. Він знає?

МИКОЛА. Ми вже років десять не спілкуємося.

ВІРА. Він може допомогти?

МИКОЛА. Виключено.

ВІРА. Це ти винуватий.

МИКОЛА. Я?

ВІРА. Ти не звертав на неї уваги.

МИКОЛА. Звідки ти знаєш?

ВІРА. Тобі, напевно, Гокінг важливіше.

МИКОЛА. Почекай. Не йди.

ВІРА. Ще й з шалавою сплутався.

МИКОЛА. Віро, залишся.

ВІРА. Знайшов момент.

МИКОЛА. Будь ласка.

ВІРА. Прощавай.

МИКОЛА. Віро.

ВІРА. Ключі від машини забула.

МИКОЛА. Вассермане, вгамуйся вже. Зараз гуляти підемо. Ось яка дурниця, Вассермане. З цим життям.

Спочатку треба лягти спати. Неважливо коли. Раніше, ніж зазвичай, або пізніше. Коли засвітло або коли вже засвітла. Але спати треба. Інакше не зможеш жити.

Не крутись, дай ремінець поправлю.

Я хотів би, щоб не треба було спати. Щоб ніколи не хотілося спати. Завжди не спати.

Що, розбудили ми тебе?

Прокинувся і йдеш срать. І нічого не вдієш. Спорожняти кишечник просто доводиться.

Вассермане, а хто в кухні напаскудив? Забув, де лоток?

Посрав, йдеш умиваєшся. Зачісуєшся. Чистиш зуби. Голишся. Гель. Дезодорант. Нікуди без цього.

Де цей довбаний совок?

Потім треба вдягнутися. Влітку хоча б цього всього менше. А взимку − тортури: ці шкарпетки, светри, черевики, куртки, шапки.

Доїдай вчорашнє. Зараз підемо твоїх улюблених хрустяків тобі купимо.

Поїсти. Ідеш за стіл, як у понеділок на роботу.

От зробили б таблетки. Одну з'їв − і не треба їсти хоча б тиждень. Хоча б день.

Вассермане, досить гавкати.

Робота. Робота. Робота. Робота. Робота. Робота. Робота. Робота. Вихідні, але теж робота. Немає для роботи часу краще, ніж вихідні.

Досить, кому сказав.

Лічильник води поламався. Пилосос накрився. Телефон розрядився. Дужка окулярів відвалилася. Такі справи.

Потім, блядь, треба знову лягати спати.

Але це ж все життя, правильно, Вассермане? А життя я люблю. І ти любиш.

 

4. Майбах 

ОХОРОНЕЦЬ. Ігорю Миколайовичу, там знову він.

ПАСТОР. Хто?

ОХОРОНЕЦЬ. Ну

ПАСТОР. А, цей.

ОХОРОНЕЦЬ. Поліцію звати?

ПАСТОР. А що йому треба?

ОХОРОНЕЦЬ. Просто стоїть біля входу.

ПАСТОР. Тоді нехай собі стоїть.

ОХОРОНЕЦЬ. Він з плакатами стоїть.

ПАСТОР. З плакатами?

ОХОРОНЕЦЬ. З двома.

ПАСТОР. І що на плакатах?

ОХОРОНЕЦЬ. Зараз, я тут сфоткав. Так. На одному − «Обережно, секта!!! Церква Христа-Великомученика. Ігор Білий негативно впливає на свідомість дітей і молоді».

ПАСТОР. Непогано.

ОХОРОНЕЦЬ. Написано кострубато. Від руки. Фломастерами.

ПАСТОР. А що другий?

ОХОРОНЕЦЬ. Шапка та ж. А далі − «Ігор Білий примушує йти з сім'ї, продавати квартири».

ПАСТОР. Гарно.

ОХОРОНЕЦЬ. Гнати?

ПАСТОР. Запроси.

ОХОРОНЕЦЬ. Ігорю Миколайовичу

ПАСТОР. Юро, запроси.

МИКОЛА. Добре влаштувалися.

ПАСТОР. Плакати можна в куточок скласти.

МИКОЛА. Євроремонт, шкіра.

ПАСТОР. Ми їх не чіпатимемо.

МИКОЛА. Планшети, кондиціонери.

ПАСТОР. Чай, кава?

МИКОЛА. Ні.

ПАСТОР. Віскі?

МИКОЛА. Віскі?

ПАСТОР. Господь допомагає відчувати міру.

МИКОЛА. Води.

ПАСТОР. Склянку не розіб'єте?

МИКОЛА. Намагатимуся.

ПАСТОР. Ваша бурхлива діяльність змушує мене поставитися до вас з більшою увагою.

МИКОЛА. Ви про Бормана?

ПАСТОР. Це той, що рейхсляйтер?

МИКОЛА. Костя Борманов, журналіст «Миколаїв-Сіті». Він у вас вчора був.

ПАСТОР. І про це в тому числі.

МИКОЛА. Скільки ви йому заплатили, щоб він мовчав?

ПАСТОР. А хто вам сказав, що він мовчить?

МИКОЛА. Стаття не вийшла.

ПАСТОР. А як же це? «Пастор Білий: Ніколи не пізно возлюбити Христа!»

МИКОЛА. Напевно, сума була астрономічною.

ПАСТОР. Стандартною.

МИКОЛА. Ми з ним у Шевченко в одній групі навчалися.

ПАСТОР. Він нічого не вимагав.

МИКОЛА. Ну так. Просто не встояв перед спокусою.

ПАСТОР. Просто я переконав його в своїй правоті.

МИКОЛА. Хочете сказати, цю ахінею він від щирого серця накалякав?

ПАСТОР. Навіть не сумніваюся.

МИКОЛА. Але гроші взяв?

ПАСТОР. Щиросердним най воздасться.

МИКОЛА. Може, і мене спробуєте переконати?

ПАСТОР. Спробувати можна. Але спочатку спробуємо розібратися з цим. Група «Говорять миколаївці»: «У Миколаєві під виглядом Церкви Христа-Великомученика орудує деструктивна секта. Її очолює громадянин Ігор Білий, який називає себе пастором. Цей шахрай і його подільники обманюють людей, промивають їм мізки. Влаштовують безкоштовні чаювання, курси англійської мови, виїзди на природу і так далі. До їх сіток, як правило, потрапляють слабкі люди: школярі, пенсіонери, громадяни з низьким соціальним статусом, а також ті, хто опинився в складній життєвій ситуації і переживає стрес або депресію. Через деякий час всі вони стають адептами секти, залишають рідні сім'ї та долучаються до угрупування Білого. Вони працюють на нього безкоштовно, за їжу. Чимало цих адептів перераховують до секти кошти з банківських карт, інші заощадження. Переписують на «пастора» і його трьох синів (теж так званих пасторів) автомобілі та навіть квартири. Всю цю злочинну діяльність покривають поліція та інші правоохоронні органи. Крім того, в міській раді секту лобіюють деякі депутати (за іменами звертайтеся в лічку). Прошу лайки і максимальний репост!». Те ж саме − ще в восьми групах на Фейсбуці.

МИКОЛА. Сподіваюся, активно лайкають і репостять? А то у мене з ранку часу не було перевірити.

ПАСТОР. Чого ви хочете досягти?

МИКОЛА. Максимального резонансу.

ПАСТОР. А потім?

МИКОЛА. Справедливості.

ПАСТОР. Пропоную вам подивитися на проблему трохи під іншим кутом. Наша організація, як ви вже знаєте, офіційно зареєстрована. При ній діє молодіжна громадська організація, також офіційно зареєстрована. Це по-перше. По-друге. Ми просто говоримо з людьми про добро, про віру. Несемо Слово Боже. Ніхто нікого «в сітки» силоміць не затягує. Всі наші заходи люди відвідують добровільно. Серед братів і сестер вони також залишаються добровільно. Якщо наші брати і сестри у нас працюють, то це виключно їх особисте бажання. Нікого не ґвалтують. Батогами не хльостають, електрошокерами не катують. Що стосується майна, то тут все повністю в рамках закону. Людина має право розпоряджатися своєю власністю на власний же розсуд.

МИКОЛА. Цю пісню співають лідери всіх культів. А насправді ви тільки горе приносите. Випалену землю залишаєте.

ПАСТОР. У нас під Миколаєвом три реабілітаційні центри для алкоголіків і наркоманів. Можу екскурсію влаштувати. Якщо не проти. Ви навіть не підозрюєте, які чудеса робить віра в Творця. Ані нарколог, ані психолог, ані соціальний працівник навіть приблизно не досягають таких успіхів, як Господь.

МИКОЛА. Це називається − шило на мило міняти. Були чекушка і метамфетамін, став боженька. Не бачу різниці.

ПАСТРОР. Слава Богу, зими в нас пішли м'які. Але все одно тижні три буває, коли і пса за двері не випустиш. Знаєте, скільки безхатченків ми обігріли і нагодували минулої зими? Близько трьохсот. І це тільки в нашому наметі. А таких наметів по місту було шість. Дякувати «еменесникам».

МИКОЛА. У нормальному суспільстві не вихваляються благодійністю.

ПАСТОР. Ви і тут чимось незадоволені?

МИКОЛА. У нормальному суспільстві благодійності не існує. Тому що вона не потрібна.

ПАСТОР. Можете навести приклад нормального суспільства?

МИКОЛА. Зараз, напевно, не можу.

ПАСТОР. Пропонуєте закрити очі на цих нещасних, не помічати їх?

МИКОЛА. Поверніть маму.

ПАСТОР. Ви схожі на людину, яка могла б легко сісти за стіл у грі «Що? Де? Коли?».

МИКОЛА. До чого це?

ПАСТОР. Назвіть всі п'ятдесят штатів США.

МИКОЛА. Що?

ПАСТОР. Зараз ви тут по пам'яті називаєте всі п'ятдесят штатів США, і ми подумаємо, як вирішити питання з Марією Олексіївною.

МИКОЛА. Ви з глузду з'їхали?

ПАСТОР. Можете вважати, що це така примха афериста. Або релігійного фанатика.

МИКОЛА. Та ну вас. Я пішов.

ПАСТОР. Миколо, куди ви? Я ж серйозно.

МИКОЛА. Я не впевнений, що

ПАСТОР. А ви не поспішайте. Зосередьтеся.

МИКОЛА. Я тільки в універі, коли

ПАСТОР. Налаштуйтеся хвилину, і почнемо.

МИКОЛА. Поїхали. Айдахо, Айова, Алабама, Аляска, Аризона, Арканзас.

ПАСТОР. Цікаво. Алфавітний порядок. Я з вікіпедією звіряюся.

МИКОЛА. Вайомінг, Вашингтон, Вермонт, Вірджинія.

ПАСТОР. Вже десять.

МИКОЛА. Що там ще на «ве»?

ПАСТОР. Можете пропустити. Потім згадаєте.

МИКОЛА. Гаразд. Джорджія, Західна Вірджинія, Делавер.

ПАСТОР. Випийте ще води.

МИКОЛА. Все-таки в алфавітному напряжно.

ПАСТОР. Методика на ваш розсуд.

МИКОЛА. Каліфорнія, Орегон, Техас, Нью-Мексико, Канзас, Кентуккі, Теннессі, Індіана, Іллінойс, Мічиган, Міссісіпі, Міссурі, Флорида, Невада, Небраска, Оклахома, Пенсільванія.

ПАСТОР. Тридцять.

МИКОЛА. Массачусетс, Мен, Клівленд, Вермонт, Нью-Йорк. Коннектикут. Північна Дакота, Південна Дакота. Нью-Хемпшир, Нью-Джерсі.

ПАСТОР. Сорок. Відмінно йдете.

МИКОЛА. Род-Айленд. Міннесота, Монтана. Луїзіана. Луїзіана. Луїзіана. Блядь.

ПАСТОР. Зберіться. Там ще зовсім трохи.

МИКОЛА. Колорадо.

ПАСТОР. Точно. Колорадо ще не було.

МИКОЛА. Огайо. А. Північна Кароліна і Південна Кароліна.

ПАСТОР. Ще два.

МИКОЛА. Все, застряг.

ПАСТОР. Там на «ве» ви пропустили.

МИКОЛА. Так. Вайомінг, Вашингтон, Вермонт, Вірджинія. А що ще на «ве»?

ПАСТОР. Подумайте.

МИКОЛА. Вісконсін.

ПАСТОР. Чорт.

МИКОЛА. Але це сорок дев'ять.

ПАСТОР. Який ще?

МИКОЛА. Це повний затор.

ПАСТОР. Ну що ж, Миколо, спроба була вражаючою. Але, на жаль

МИКОЛА. Гаваї. Завжди про ці острови забуваю.

ПАСТОР Я

МИКОЛА. Плюс округ Колумбія. На погони, так би мовити.

ПАСТОР. Чомусь у вас не сумнівався. Майже.

МИКОЛА. Що тепер?

ПАСТОР. А що тепер? Ви серйозно вирішили, що вашу матір можна повернути просто так, по клацанню пальців?

МИКОЛА. Ви обіцяли.

ПАСТОР. Я сказав, що ми подумаємо, як вирішити це питання.

МИКОЛА. І що ви надумали?

ПАСТОР. Розклади такі. Повірте, я зовсім не проти, щоб Марія Олексіївна повернулася до вас. Я вже сказав, ми нікого не утримуємо силоміць.

МИКОЛА. Так що заважає?

ПАСТОР. Так вона сама не бажає.

МИКОЛА. Я хочу з нею побачитися.

ПАСТОР. Не хоче вона вас бачити. Марія Олексіївна сьогодні була дуже засмучена. Каже: ви у її відсутність перелюбство освоїли.

МИКОЛА. Я поговорю з нею, вона все зрозуміє.

ПАСТОР. У неї на лобі величезна гуля.

МИКОЛА. Це не я.

ПАСТОР. Але це через вас.

МИКОЛА. Я все залагоджу. Тільки не заважайте.

ПАСТОР. Як я можу? Ви ж завдання виконали. Юро, поклич-но Марію Олексіївну.

МИКОЛА. Мамо.

МАРІЯ ОЛЕКСІЇВНА. Тьху.

МИКОЛА. Мамо.

ПАСТОР. Ось серветка волога. Було цікаво з вами розмовляти. Приходьте ще. До речі, ось вам у подарунок моя книга. «Роздуми про грішне і вічне». Видання супроводжується історико-філологічними примітками, науковими результатами останніх досліджень і відкриттів. Почитайте на дозвіллі. Може, перейметеся. Миколо. Плакати забули. Юро, скажи Сергійовичу, що зараз до наркоманів їдемо, а потім на тренінг з особистого благовістя і до облради.

ОХОРОНЕЦЬ. «Форд» чи «Майбах»?

ПАСТОР. «Майбах». Сьогодні треба справити враження.

 

5. Гокінг 78 

ВІРА. Вибачте, ви що − дрочите?

МИКОЛА. Спостерігаю небо.

ВІРА. О третій годині ночі?

МИКОЛА. Найкращий час.

ВІРА. Просто курнули або сіль?

МИКОЛА. Чорноморський біосферний заповідник. Повна відсутність світлового забруднення.

ВІРА. Мет.

МИКОЛА. Я не вживаю наркотиків.

ВІРА. Але чому ви в воду зайшли?

МИКОЛА. Приїхав на море.

ВІРА. Так хвилі ж.

МИКОЛА. Нехай.

ВІРА. Мартіні?

МИКОЛА. Смачно.

ВІРА. Друга пляшка.

МИКОЛА. Все так погано?

ВІРА. Чоловік хропе.

МИКОЛА. Можна ще?

ВІРА. Віра.

МИКОЛА. Микола.

ВІРА. Ви художник?

МИКОЛА. Чому ви так вирішили?

ВІРА. Ну, зірки.

МИКОЛА. Бачите? Мала Ведмедиця.

ВІРА. Ким треба бути, щоб не впізнати Малу Ведмедицю?

МИКОЛА. Хто зна.

ВІРА. Я навіть Полярну зірку знаю.

МИКОЛА. А Кохаб? Ось він.

ВІРА. Кохаб?

МИКОЛА. Кохаб. А це Феркад. Далі − Йілдун. Ще далі − Уроделус. А ще Аліф аль Фаркадін і Анвар аль Фаркадін.

ВІРА. Мене так у Дубаї зі знімальною групою знайомили.

МИКОЛА. Я теж був у Дубаї.

ВІРА. Холодно. Пішли на берег.

МИКОЛА. Надія Василівна називає це «тімбілдінг».

ВІРА. Виїзд на море?

МИКОЛА. Пансіонат «Чайка». Для обсерваторії майже безкоштовно.

ВІРА. Так ти вчений?

МИКОЛА. Просто люблю зірки.

ВІРА. Я теж.

МИКОЛА Віро, ти

ВІРА. Що?

МИКОЛА. Не треба.

ВІРА. Чому?

МИКОЛА. Я

ВІРА. Що?

МИКОЛА. Я не

ВІРА. Що?

МИКОЛА. Ти так руку забрудниш.

ВІРА. І що?

МИКОЛА. Є ще мартіні? Вассермане, мартіні екстрадрай. Третя пляшка. Плюс три мандарини. Все разом − 946 гривень. Доп’ємо − і за звіт. А то Надія Василівна мене схаває. Блядь, пів на другу ночі. Блядь, ти навіщо пляшку розбив? Сука. Блядь. Нахуй звіт. Нахуй звіт. Вітаю всіх на каналі Гокінг78. Сьогодні буде особисте. Ні, ну, космологія, квантова гравітація і чорні діри теж особисте. І навіть теорія Великого вибуху. блядь. Але сьогодні, блядь, більш особисте. Віро, п'ятдесят дев'ять дзвінків і тридцять (начебто) есемесок. А ти не відповідаєш. Я розумію − чоловік там, все таке. Але мені сьогодні плюнули в обличчя, блядь. Рідна мати, блядь. А ти не відповідаєш. Так я ж усі штати США згадав, блядь. А вона плюється. Ти говориш: я винуватий. Ти говориш: я не звертав на неї уваги. Ти говориш: Гокінг мені важливіше. Звичайно, важливіше. Це правда. Але не настільки, блядь. Я ж намагаюся. Я ж намагаюся її витягти. Я ж намагаюся витягти її з секти, блядь. Цей пастор єбучій. Дивись: я пив мартіні. Як ми тоді в Залізному Порту. Мопс пляшку розбив. Він старий, блядь. Координація вже не та. Віро, пробач, ну. І нагадаю всім: Гокінг не помер. Він трансґресував. Тисяча передплатників, Вассермане.

ВІРА. Колю. Ти чого двері не зачиняєш?

МИКОЛА. Сонце.

ВІРА. Що сонце?

МИКОЛА. Штору потягни − в очі сліпить.

ВІРА. Телефон.

МИКОЛА. Це стаціонарний.

ВІРА. Трубку візьмеш?

МИКОЛА. Алло?

ВІРА. Що?

МИКОЛА. У мами інсульт.

 

6. Альцгеймер

МИКОЛА. Мамо.

МАРІЯ ОЛЕКСІЇВНА. Я в свідомості.

МИКОЛА. Крапельниця.

МАРІЯ ОЛЕКСІЇВНА. Тисячу їх поставила.

МИКОЛА. Тут мандарини.

МАРІЯ ОЛЕКСІЇВНА. Хочу варене яйце.

МИКОЛА. Зараз.

МАРІЯ ОЛЕКСІЇВНА. А де Дімка?

МИКОЛА Мамо.

МАРІЯ ОЛЕКСІЇВНА. Він не прийшов?

МИКОЛА. Він помер.

МАРІЯ ОЛЕКСІЇВНА. Бовдур.

МИКОЛА. Вчора сорок років було.

МАРІЯ ОЛЕКСІЇВНА. Міг би і відвідати.

МИКОЛА. Погладь-но Вассермана.

МАРІЯ ОЛЕКСІЇВНА. Обслюнявив.

МИКОЛА. Тут в їдальні є яйця.

МАРІЯ ОЛЕКСІЇВНА. Мене від них блювати тягне.

МИКОЛА. Хто тебе привіз?

МАРІЯ ОЛЕКСІЇВНА. Федотенко.

МИКОЛА. У нього тільки мопед був.

МАРІЯ ОЛЕКСІЇВНА. Твій вітчим − цар.

МИКОЛА. Як все сталося?

МАРІЯ ОЛЕКСІЇВНА. Електрочайник на газовій плиті спалила.

МИКОЛА. Вдома такого б не було.

МАРІЯ ОЛЕКСІЇВНА. Вдома спалила ще три.

МИКОЛА. Ти що?

МАРІЯ ОЛЕКСІЇВНА. Говорила тобі, Дімко: спустися з небес на землю.

МИКОЛА. Я Коля.

МАРІЯ ОЛЕКСІЇВНА. Жодної різниці.

МИКОЛА. Ти не пила таблеток.

МАРІЯ ОЛЕКСІЇВНА. Кажу ж − зцілилася.

МИКОЛА. Ти ж фельдшер.

МАРІЯ ОЛЕКСІЇВНА. Я вівця Божа. І Пастир шлях мені вказУє.

МИКОЛА. Віро, я ж казав.

ВІРА. Я хвилююся.

МИКОЛА. Віро

МАРІЯ ОЛЕКСІЇВНА. Красива дівка.

МИКОЛА. Відчинити вікно?

МАРІЯ ОЛЕКСІЇВНА. За мене преподобний заплатить.

МИКОЛА. Ні.

МАРІЯ ОЛЕКСІЇВНА. Квартиру переоформила.

МИКОЛА. Ні.

МАРІЯ ОЛЕКСІЇВНА. На тебе.

МИКОЛА. За пару днів повернемося додому.

МАРІЯ ОЛЕКСІЇВНА. Мені молитися треба.

МИКОЛА. Я зроблю суп.

МАРІЯ ОЛЕКСІЇВНА. Ролтон я й сама заварю.

МИКОЛА. Чого ти опираєшся?

МАРІЯ ОЛЕКСІЇВНА. Ти пив.

МИКОЛА. Ти що.

МАРІЯ ОЛЕКСІЇВНА. Тхне.

МИКОЛА. Це лікарня.

МАРІЯ ОЛЕКСІЇВНА. Дімко, ти любив на чотирнадцятому.

МИКОЛА. Я сестру покличу.

МАРІЯ ОЛЕКСІЇВНА Говорив: «Хоцю цітицятий». Хитромудрий маршрут був. Чорт його знає, звідки їхав. З Жовтневого. А потім петляв центром. А потім ще. На той берег.

 

7. Шашлик

НАЧАЛЬНИК. Йосю, час вже шампури перевернути.

ЙОСИП. Нє учі учьонава, паєш гавна капчьонава.

БОРИС. Я думав, ти свинину не їси.

ЙОСИП. Це мій дембельський шашлик.

ЛІДІЯ. В сенсі?

ЙОСИП. На пенсію йду.

БОРИС. Зарано.

ЙОСИП. Заколєбався.

НАЧАЛЬНИК. І ким тебе замінити, Йосипе Самуїловичу?

ЛІДІЯ. Після магістратури всі одразу в Америку їдуть.

БОРИС. Або в Ізраїль.

НАЧАЛЬНИК. І скільки тієї пенсії. Копійки.

ЙОСИП. У мене в трюмо заначка для ломбарду. Чотири обручки.

БОРИС. Джигіт був наш Йося.

ЙОСИП. Перша ще до армії була. Після Кандагару комісувалі, знову женився. У МДУ була третя.

ЛІДІЯ. А четверта?

ЙОСИП. Вже двадцять років на Варварівці.

БОРИС. Давайте бахнемо.

НАЧАЛЬНИК. Ти ж начебто зав'язав, Борю?

БОРИС. Так під шашлик, Надіє Василівно.

НАЧАЛЬНИК. На пікніку я Надя.

ЛІДІЯ. Качконіс сьогодні маму поховав.

ЙОСИП. Якось воно не дуже виходить. У Качконоса траур, а ми на природі.

БОРИС. Так місяць тому запланували.

ЛІДІЯ. Ми й так раз на рік вибираємося.

НАЧАЛЬНИК. Йому вся лабораторія на похорон скинулася.

БОРИС. Лідо, як можна смалити таку гидоту?

ЛІДІЯ. «Басіо». Двадцять п'ять гривень пачка.

ЙОСИП. Контрабанда.

НАЧАЛЬНИК. Не «Басіо», а «Бачо». «Поцілунок» по-італійськи.

БОРИС. Прикиньте. Мені вчора Серьога, сусід, пацан молодий, каже: "Дядько Борю, ти високий, міцний. Вранці бігаєш. Давай до нас у «Везунчик» вантажником? Платять пристойно. А то на мівіні сидиш”.

НАЧАЛЬНИК. В мене так весь відділ скоро розбіжиться.

БОРИС. І, головне, чогось так прикро стало. Я перед цим цілу ніч статтю в «Ланцеті» з німецького перекладав. Про хмару Оорта. Модель Хуліо Анхеля Фернандеса. А тут − вантажник.

ЙОСИП. Налєтай. Перша порція.

НАЧАЛЬНИК. Пахне − очманіти.

ЙОСИП. Рецепт маринаду з собою в труну візьму.

БОРИС. Я тебе ексгумую.

ЛІДІЯ. Ну куди ж ви одразу м'ясо? А випити?

НАЧАЛЬНИК. Народився тост. За торжество наукового світогляду і діалектико-матеріалістичну модель пізнання світу.

ЙОСИП. Воно, канєшна, правильно. Але ж як тут мір пізнавати, як телескопи розсипаються.

ЛІДІЯ. Блін, навіть трьох днів не попрацював.

БОРИС. Добсонівскій «Старгейт пятьсот пі двадцять».

ЙОСИП .А шо там з ним, Надю?

НАЧАЛЬНИК. Кріпильні гайки відпали, болт юстирування пошкодився, первинне дзеркало тріснуло.

ЛІДІЯ. Навіть піп не допоміг.

ЙОСИП. Ремонтують хоча б?

НАЧАЛЬНИК. Дзеркало на фірмі замовляти треба.

БОРИС. Коротше, гайки.

ЛІДІЯ. Та його вже на склад виволокли.

ЙОСИП. Качконіс до него навіть не доторкнувся.

БОРИС. Під Качконоса ж і закуповували.

ЛІДІЯ. Як же тепер Коля? Зовсім один залишився.

БОРИС. Хрєна лисого. Не такий вже й простий наш Качконіс.

НАЧАЛЬНИК. Так. Продовжуй.

БОРИС. Я його, карочє, на тому тижні зустрів випадково. Виходив з «Бетховена» з ось такою от фіфою. Вся в золоті. З шортів булки висвічують. Ноги від вух.

ЛІДІЯ. Може, просто повз проходила.

БОРИС. Та він її по сраці прилюдно гладив.

НАЧАЛЬНИК. Так ось як він звіт готує.

БОРИС. Я на неї дивився, як на цей шашлик. Слина так і капала.

ЛІДІЯ. Фу.

БОРИС. Так а що «фу»? Я ж тільки дивився. Мене, коли що, Наташка качалкою відлупцює.

ЙОСИП. Прикол хочете? «Йєслі ногі ат ушей, значить, жопа ти з ушамі».

НАЧАЛЬНИК. Йосипе Самуїловичу, у людини горе, а ти зі своєю петросянщиною.

ЙОСИП. Так він же все одне не чує.

ЛІДІЯ. Кажуть, Качконіс зіркою ютуба став.

БОРИС. У блозі для жирних альбіносів?

ЛІДІЯ. Запилив антиклерикальне відео про якусь секту. Тисячі переглядів.

НАЧАЛЬНИК. Я його змушу видалити. Нам з потенційними спонсорами не можна сваритися.

ЛІДІЯ. Він завтра якусь акцію біля цієї церкви затіяв.

НАЧАЛЬНИК. Геть пустився берега.

ЙОСИП. Та задовбали вже ці мракобіси.

ЛІДІЯ. Ми раніше цілісіньку купу журналів виписували. Пам'ятаєте − «Наука і життя», «Вокруг свєта».

БОРИС. «Техніка − молодьожи».

ЙОСИП. «Юний технік».

ЛІДІЯ. «Наука і релігія».

НАЧАЛЬНИК. Я ще в сімдесятих у Ризі «Нешнл джіогрефік» почала купувати. Мама на морозиво дає, а я в ларьок газетний.

ЙОСИП. Я, як малий був, книжки у друзів пиздив.

ЛІДІЯ. Ну це вже свинство.

ЙОСИП Нічого не свинство. Жюль Верн, Конан Дойль, Майн Рід, Стругацькі. Все було дефіцит.

БОРИС. Бабуся ледь-ледь по складах читала, а книжкова шафа була забита повністю.

ЙОСИП. Це ж престиж був. Як от зараз «айфона» у нас в лабораторії продемонструвать.

НАЧАЛЬНИК. У нас на курсі група турків була. Роззнайомились, подружилися. Турки до нас у гості ходили. Так у них при вигляді книжкових шаф були очі, як ті тарілки.

ЛІДІЯ. У турків нема такого звичаю.

ЙОСИП. А зараз шо в тих кіосках? «Іскуствєний інтєлєкт слєдіт за намі». «Тєлєпатом может стать каждий». «Восєм сімей, коториє правять міром». «Джона Кенеді убілі за п'ять доларів».

БОРИС. Єресь.

НАЧАЛЬНИК. Гаразд, годі вже душу травити.

ЙОСИП. Розливай-но, Борисику. Шашлик вже холодний.

 

8. Церква

ПАРАФІЯНИ. Заспіваймо пісню разом всі.

Хай вона злетить в небесну даль.

Хай Господь прийде, сльози утре,

Забере всю журбу і печаль.

Хай Господь прийде, сльози утре,

Забере всю журбу і печаль.

Хай співає небо, і земля,

І весь світ: “Алілуя!”.

Христос з мертвих встав, смерть подолав

І нам дав нове життя.

Христос з мертвих встав, смерть подолав

І нам дав нове життя.

Заспіваймо пісню разом всі,

Звалу Богу вознесім.

Не шукайте дарма, в світі цього нема,

Бо життя і щастя лиш у Нім.

Хай співає небо, і земля,

І весь світ: “Алілуя!”.

Христос з мертвих встав, смерть подолав

І нам дав нове життя.

Христос з мертвих встав, смерть подолав

І нам дав нове

ОХОРОНЕЦЬ. Ігорю Миколайовичу, там знову він.

ПАСТОР. Чого зараз хоче?

ОХОРОНЕЦЬ. Стоїть з плакатом.

ПАСТОР. Що на плакаті?

ОХОРОНЕЦЬ. «Пастор Білий вбив мою матір».

ПАСТОР. Ну це вже занадто.

ОХОРОНЕЦЬ. Так він не один.

ПАСТОР. Брати і сестри, перервемося. Миколо.

МИКОЛА. Вбивця.

ОХОРОНЕЦЬ. Поліцію звати?

ПАСТОР. Зачекай. Ви хто, дівчино?

ВІРА. Соратниця.

ПАСТОР. Можна вимкнути камери?

МИКОЛА. Зараз ще з трьох каналів приїдуть.

ПАСТОР. Мені дуже шкода вашу маму.

МИКОЛА. Вона не пила таблеток.

ПАСТОР. Ми їй пропонували.

ОХОРОНЕЦЬ. Вона відмовлялася.

ВІРА. У неї Альцгеймер був.

ПАСТОР. Тепер вона на небесах.

ВІРА. Лицемірний ти виродку.

ОХОРОНЕЦЬ. Легше.

ПАСТОР. Ми за неї молимося.

МИКОЛА. Поплювати.

ПАСТОР. Я провини не відчуваю. Але заради вас можу попросити вибачення.

ВІРА. Що ви робите?

ОХОРОНЕЦЬ. Ігорю Миколайовичу, встаньте з колін.

ПАСТОР. Юро, не заважай.

ВІРА. Він на камери «малюється».

ПАСТОР. Думаєте, віра не може бути щирою?

МИКОЛА. Ні.

ПАСТОР. Помиляєтеся.

ОХОРОНЕЦЬ. Ігор Миколайович нещодавно онуків поховав.

ВІРА. Що трапилося?

ПАСТОР. ДТП.

МИКОЛА. Віро, спокійно.

ВІРА. Це погано.

МИКОЛА. Що це змінює?

ВІРА. Діти ж.

МИКОЛА. Діти сектантів.

ПАСТОР. У християн звикли прощати.

МИКОЛА. На щастя, я атеїст.

ПАСТОР. Черстве у вас серце, Миколо.

МИКОЛА. Клименко Дарина Костянтинівна. 47 років, колишня викладачка англійської. У секті з дві тисячі п'ятнадцятого. Змушувала сина Андрія ходити на збори. Коли синові виповнилося шістнадцять, він відмовився. Тоді вона піднесла до свого горла ніж і сказала, що переріже собі горлянку, якщо той перестане ходити на служіння. Син втік до двоюрідної сестри. Дарина переписала на Церкву квартиру і будинок і пішла жити до комуни. Андрій залишився без житла і засобів до існування. Зараз відбуває покарання у вигляді позбавлення волі у виправній колонії номер п'ятдесят. Стаття «Розбій».

ПАСТОР. Все було не так.

МИКОЛА. Клюєв Ростислав Дмитрович. Тридцять п'ять років, колишній приватний підприємець, власник кафе. У секті з дві тисячі вісімнадцятого. Спочатку продав бізнес, потім виніс все з дому. Втік з сім'ї. Батько його відшукав і привіз примусово. Посадив під домашній арешт. Наступного дня Ростислав обрав момент і кинувся з вікна шостого поверху. Після важкої травми хребта пересувається в інвалідному візку. З родичами живе, але не спілкується.

ОХОРОНЕЦЬ. Викликаю поліцію.

МИКОЛА. Моргун Аліна Павлівна. 63 роки. Пенсіонерка. У секті два роки. У минулому році пішла від чоловіка і вагітної доньки, знявши всі гроші і подарувавши секті автомобіль «Форд Мондео». У трьох різних банках взяла великі кредити на потреби Церкви. Сім'я змушена їх виплачувати, заради чого чоловік Аліни Павлівни пішов з кафедри філології державного університету імені Сухомлинського, де пропрацював двадцять шість років. У надії погасити кредити дружини приохотився до азартних ігор. Квартиру продав, живе з дочкою і онуком у будинку старшого брата.

ПАСТОР. Юро, ми розсипаємо бісер перед свинями.

ОХОРОНЕЦЬ. Зараз поліція приїде.

МИКОЛА. Я ці історії можу до наступного ранку розповідати.

ПАСТОР. Люди самі роблять свій вибір.

ВІРА. Піздьож.

ПАСТОР. Мені треба службу вести.

НАЧАЛЬНИК. Де тут поруч стати?

ЛІДІЯ. Качконосе, ми заради тебе вихідний пропускаємо.

БОРИС. Ми тут не заради нього.

НАЧАЛЬНИК. Вся лабораторія прийшла.

ПАСТОР. Брати і сестри, зайдіть до Церкви.

ОХОРОНЕЦЬ. Вам тут не спектакль.

ЙОСИП. Мі тобі два шматки шашлика принесли, Качконосе.

МИКОЛА. Дякую. Дарма я це затіяв.

ВІРА. Ні, не дарма.

ЛІДІЯ. Не можна ж все життя мовчати.

ЙОСИП. Поліція.

БОРИС. І ще три знімальні групи.

НАЧАЛЬНИК. Колеги, розгортаймо плакати.

 

 

Текст створено в рамках драматургічної лабораторії ТИЖДЕНЬ / DRAMLAB / PRO 2021 року за підтримки Українського культурного фонду.