Фізичність рожевого холодильнику та молочного сиру



Фізичність рожевого холодильнику та молочного сиру
  • Автор: Софія Гуцул
  • Місто: Каховка
  • Рік: 2020

"Фізичність рожевого холодильнику та молочного сиру"

Частина: перший поверх київського ТРЦ

Єремія сидів у себе в кімнаті, яка майже вся, майже повністю, майже кожним куточком пропахла пилом і запахом маминого сирого бананового кексу. На ноутбуківському годиннику було десь 0:21, а в очах хлопця не було ані пилинки сну, хоча вставати на пари Єремія мав вже о 7:30, а це до вашої уваги, складніше аніж знов змусити себе займатися сексом хоча б один раз на місяць. 
Він лежав у холодній засаленій постілі і думав про те, як полетить у безкрайній космос, щоб зустріти там дівчину, яка буде літати на неоновому рожевому спруті – морському дияволі. Звучить сексуально, хоча доволі клішовано. А коли починаєш мислити клішовано – тебе починає нудити. Фізично.

Останні декілька днів Єремія почав регулярно бачити кошмари з людьми у ролі монстрів. Тобто, чомусь, наприклад, в останньому сні до нього в дім вломився скейт-бой і почав нещадно вирізати усю його сім’ю. Він прокинувся посеред ночі із краплями холодного поту на молодому лобі. Почав хечити, як його маленька собачка. А потім одразу вирубився. 

Отож, наш протагоніст жив у гуртожитку і не мав друзів. Лише з н а й о м и х, що вже почало йому набридати. Чому так складно знайти собі друга в цьому світі? Чому всі навкруги тільки і роблять, що тицяють усім факи, і бояться запізнитися хоча б на хвилинку на якусь дуууууууууууууууужееееееееее важлииииииииииииивуууууууууу зустріч у ресторані з дівчиною з Баду, яка у їх думках перетворюється на шмат рибки. Смачної соленої консервованої рибки. Ммм, Єремії стало бридко. Я взагалі-то вегетаріаню останні два дні, але чому вони не обирають лосось? 
Так от життя у гуртожитку було важкувате. Загалом через те, що у сусідній кімнаті якісь дівчата слухали Макса Коржа і полюбляли робити це після першої ночі. А ще реготали, як консервовані (ЗНОВ) маленькі грибочки Верес. Люди бісять. І нехай це клешовано. Бісять, що почуття спраги від суспільства вони нарекли клешованим і відчувати його може лише якийсь там Байрон. Чим Єремія гірше? Та, насправді, багато чим.

Іноді йому хочеться залізти в холодильник і просидіти там всю ніч. Бо, по-перше, це крутий літературний образ, а по-друге, йому буває самотньо без своїх собачек, які залишилися в рідному місті з батьками. А в холодильнику є грибочки. Не ті, які регочуть через стінку, а ті які смачні. До речі, добре смакують до овочевого соте. Рекомендую. 
Єремія встав з постілі. Тепер продовжимо уявляти його монолог у вертикальному положенні. Бо всім нам потрібне дійство, а це вже набагато краще, аніж просто лежати. 
Молюся. Довго і нудно. Молюся.

Щоб стати таким крутим художником, як Уорхол чи Шиле, ти ніколи не маєш принаймні допустити до себе думку про те, що хочеш бути, як Уорхол або Шиле. А Єремія постійно мріє стати революціонером, протестувати проти Шарія, та й взагалі усього цього клятого путінського режиму десь на Майдані Н Е З А Л Е Ж Н О С Т І і робити політичні перформанси. А якщо він про це мріє – шлях втрачений. Це вже ніколи не стане щирим. Дарма взагалі думки існують. Тоді не хотілося б залазити у холодильник. 
Єремія зробив крок вперед. Ні, передумав, назад. Сів на постіль, яка мерехтіла всякими плямами. Десь через стінку почув лунання попси і вже о десятий раз проклянув себе у тому, що знов забув купити беруші. Бо, як не крути, булькотіння організму краще за цей шлак, який деякі люди вважають музикою. Люди такі тупі. І не те щоб я сильно далеко від них відійшов. 

Частина: другий поверх київського ТРЦ. 

Єремія відкрив очі і побачив навколо себе багато червоних вікон. 
Багато, сотні й тисячі червоних вікон знаходилися навіть на місці неба та під ногами. 
Хто тримає небо?
На наступний ранок він прокинувся десь об 11:38 і чітко вирішив. Цей сон був віщим. Він вказував на те, що Єремія має піти на Овруцьку, 7. До храму божого. І стати кимось, хто ближче до творця Всесвіту.

Один тролейбус, другий, метро, тролейбус, маршрутка з п’яними мужиками і ось він тут. У храму Божого. Він був яскраво-рожевого кольору із великим хрестом перед самими блискучо-золотими дверима. Вхід до храму Божого. 
Єремія згадав, що забув почистити зуби, бо язиком відчув маленьку локшину Роллтон у роті. Храм Божий. 
Спочатку він постукав. Тиша. Тоді він відкрив двері і забіг у середину. Там він побачив трьох священників. Вони стояли дуже близько один до одного і коли Єремія зайшов, різко розбіглися у різні боки. У одного чомусь була розстебнута ширинка. Хлопець нічого не зрозумів і підійшов до того, у якого на спеціальному вбранні був почеплений старий пошарпаний значок із портретом Лєніна, який, в свою чергу, теж був пофарбований у рожевий колір. Єремія таких обожнював, бо зазвичай такі люди дуже смішні, коли розмовляєш з ними на теми політичні або ті, що стосуються дискримінації якихось груп суспільства. 

― Добрий день. У мене прохання. Я відчув, що маю відкритися Вам і розповісти усе, що я накоїв. Я хочу стати ближче до Ісуса, Ви мені допоможете? Я можу віддячити Вам чим завгодно. 
― Так, розум. Ваш. Я все бачу. Ви дуже розумна дівчина. 
― «Я Ж ХЛОПЕЦЬ ЧОМУ ВІН ТАК КАЖЕ»
― Так… Як подяку Ви маєте принести у Храм дуже багато вирізаних рожевих метеликів. Як ви дівчата усі таке любите. От. І маніфест. Його всі приносять.
― Що мені зробити, аби вступити до вас? (Єремія тут трохи розслабився)
― Ідіть у ту туалетну кабінку. Там сам патріарх буде чекати на Вас. Ніби співбесіда, кхм. 
Священник теж ніби розслабився, як після травки і пішов фарбувати стелю. 
Єремія доволі швидко зрозумів, що йому треба робити. Тут різко йому у мрії прийшла та дівчина з космосу.

Космічний диявол. Звучить скромно. 
Він отямився і пішов до білої кабінки. З неї вже виглядав патріарх Кірілл і манив його пальчиком правої руки, яка уся була в зморшках. Єремія підійшов, заглянув. Священнослужбовець сидів на унітазі (кришка була заздалегідь опущена, він використовував його як масажний стілець), тримаючи БИБЛИЮ у ручках. 

― Друже мій, сідай.
― Куди? Тут майже нема місця. 
― Як це – куди? Мені на коліна, звичайно. Зараз будеш розповідати мені стішок. Давай. Розповіси-но мені соборне послання св. Апостола Юди. 
Єремія був до такого не готовий. 
А) він розумів, що світ великий, дивний і зовсім не олія, але якого в біса він має сідати на коліна до цього старого діда? Нехай, якби він ще був Антиохійського патріархату, але ця сука належить до Московського. Навіть Єремія не міг настільки сильно сам себе принизити. 
Б) Він згадав, що не завершив завдання по основах живопису на завтра, а часу на те, щоб намалювати автопортрет аквареллю не то щоб дуже багато залишилося. 
― Вибачте, це все дуже файно, але я чиста українка і не можу зрадити своїй землі. Всього найкращого. 

На цьому моменті Єремія відчув себе персонажем коміксів Анастасії Бистрової. І от що було великою честю для нашого героя. 

Частина: третій поверх київського ТРЦ

Повернувшись до своєї гуртожиткової кімнати, Єремія схаменувся. Проходячи повз ненависну прибиральницю, він зрозумів одну річ. Чому він, Єремія, не можу працювати проституткою? Це ж не так поверхнево, як йому здавалося до цього моменту. Тим паче сам священнослужитель побачив в ньому дівчину, тоді взагалі ніяких питань виникати не має. А ще якщо згадати той сон з червоними вікнами – відповідь приходить сама і навіть не треба її кликати. 
Діставайте листочок і ручку, будемо писати конспект. 
Працювати проституткою хлопець вирішив з декількох причин:

1. Гроші.
 Всі ми знаємо, що люди у свої 18 мають бажати лише грошей, крутих тачок, дорогих ресторанів і дівчат. (це Єремії підказав один його з н а й о м и й, який теж, до речі, полюбляв Макса Коржа. Єремії його думки здались цілком логічними і справедливими, тому він прийняв їх до себе у коморочку) pussy money weed 
І, звичайно, проституткою можна заробити гроші. Мало чи немало, Єремія поки не був упевнений. Але трохи поміркував і дійшов до висновку, що все ж таки є формула заробітку. 
А) обираємо трасу на якій з’являється більше далекобійників, аніж на будь-яких інших; 
Таким чином в нас є більше шансів зачепити не тільки звичайних обивателів, але й людей у яких накопилася велика фізична потреба. 
Б)  міняємо образ, щоб навіть сумнівів не виникало, що ми – мужик. 
Єремія має довге хвилясте волосся, густі брови і носить фейкову сережку, тому так багато людей думають, що він – дівчина. Його це весь час дратувало, але зараз він зрозумів, що і у найгіршого можуть бути певні плюси. Йому захотілося кукурудзи. 
Нам залишається лише додати довгу юбку (перед цим поголити ноги), маленькі тендітні рожеві кросівочки і капелюшок. Ууу, як милооооо. Будемо прикрашати світ разом! 
В) Наостанок, треба щось зробити з членом. А що зробити – Єремія так і не поняв, але згадав, що у нашому світі багато збоченців, і, може, комусь сподобається його він. Тому будемо вирішувати цю проблему за мірою її надходження. 

2. Єремію бентежило те, що його лібідо іноді наближалося до позначки АСЕКСУАЛ. З цього виходило цілком логічне припущення, або він – гей, а це хрест на його молодому житті, або треба це лікувати. Клін кліном вишибається, а це правда, бо так казала його бабуся. Ісконна путіністка. 
Геєм він себе припускав, бо весь час займався сексом тільки з дівчатами. І кожного разу все йшло якось не так. То йому різко захотілося все завершити і припинити цей ритуал під назвою «Злочин і кара», бо вже набридло, то його хтось починає знімати для своєї особистої фотоплівки, а потім, коли Єремія дізнається про цей випадок, йому просто хочеться зістрибнути з першого поверху свого гуртожитку. Одним словом, секс – нудота. Це те ж саме відчуття, коли починаєш мислити занадто клішовано. 

3. Це ж офігенний перформанс. 
Ти стоїш понад дорогою і продаєш своє тіло. А наприкінці лише це тіло у тебе і залишається. Всі дивляться на тебе, як на шлюху, а ти вона і є. Мужики (які є 99% споживачів за дослідженнями) не бачать в тобі нічого, окрім омріяних отворів і лише один з них потім в тебе закохається. 
†††
Єремія дослідив і логічно припустив, що краще буде піти на трасу десь поряд з метро Харківська. Можливо, хоча б таким способом у нього зникнуть погані асоціації з минулорічною поїздкою до Харкова. Історія була в тому, що у його дівчини помер дід, а вони в цей момент приїхали до Києва дивитися на той самий гуртожиток. Вона мала терміново їхати в Харків до родичів, Єремія її дуже сильно кохав (не фізично, а по-іншому) і вирішив поїхати з нею. 
Весь день в Харкові йому довелося провести з якоюсь там троюрідною сестрою по тещиній лінії і через це він цілий день проридав у неї в квартирі в оточенні радянських коврів і плакатів. А потім його посадили на маршрутку додому і Єремія всю ніч читав якусь тупу російську книгу про завод, бомби і кохання Машенькі та Нікіти на екрані телефону сусіда по нещастю, який згодом виявилося мав їхати не з Харкова, а у нього. 
Єремія вирішив, що поки буде працювати сам на себе, а у разі небезпеки, піде шукати прикриття у якогось шлюхо-барона. Це ж так працює? 

Йшов дощ, навкруги жовтень і туман, який був з нібито відтінками темно-червоного. Єремія слухав «Цигарки після сексу» – Краш за допомогою старих своїх білих рідненьких навушників, які так часто рятували від його асоціальності. Машини одна за одною проїжджали так швидко, що не підходили темпом до пісень вище названої групи і Єремію це починало виводити із себе. 
Куди ти йдеш? Згадай за чим прийшов. Стань десь на видному місті і чекай. 
Тут він раптом побачив величезний банер ОПЗЖ із фотографією самого Медведчука. Єремія зрозумів – сам Бог вказує, що він робить все правильно. Він пішов до банера і став прямо під ним. Буквально через хвилин чотири-п’ять біля нього зупиняється Toyota Land Cruiser 2019 року випуску. Повільно опускається вікно і з нього на Єремію дивиться чоловік, років 40, але дуже міцний і в темних окулярах. Нафіга вони йому, на вулиці туман, недоумок. 
― Скільки коштує обслужити одного самотнього чоловіка, але жорстко? 
Тут до Єремії дійшло, що виписку цін він залишив на столі із печивом Рошен у себе в гуртожитку. 

― 1 година – 570 грн. 
― Чому у тебе голос такий дивний? 
― Кхм, кхехехехкм. Звичайний голос. Я застудився.. лась. 
― Ну добре. Ілья, тебе всё подходит? Может выйдешь на нее хоть целиком глянешь, пощупаешь. Вдруг она где-то не побрита, тебе такое не нравится. 
Голос з заду машини : Мне нравится ее красная юбочка. Напоминает мне Василису Прекрасную… Эх, Володя, до чего же детство у меня прекрасное было. А ну-ка, залезай в машину!  
Не те щоб Єремія досконало зрозумів, що казали ті іноземці, але він поліз у машину. Принаймні гроші дадуть, буде на що вафельного торта собі купити. Він сів на заднє сидіння до покупця. Він чомусь теж був у темних окулярах, але зовсім скоро їх зняв.
О господи.. Це ж цей, сам Ілля Кива! Що ж робити. Він же ненавидить ЛГБТ, а я хлопець. Єремія, думай! Вони ж тебе заживо з’їдять. 
― Чего ты так испугалась, крошечка-хаврошечка? Сейчас мы поедем ко мне домой. Ты что первый раз на работу вышла, ахаха?
― Ні, все добре. Нам довго їхати до тебе? 
― Ты что – жена бандеровца? Давай на нормальном. 
― Єєєєє, кхм. Та. Да 
Розмова не клеїлась, бо хоч і Єремії вижити в Україні без російської було неможливо, йому вдалося забути майже 85% усієї цієї жовчі. 
Вони приїхали до якогось заможного маєтку поряд із лісом. Всі втрьох вийшли з машини і попрямували до будинку. Єремія побачив купу охорони, камер і величезний паркан. Чому останнє вважається атрибутом ромів, якщо, насправді, ось головні поціновувачі – політики. 
Вони піднялися із Кивою на другий поверх, пройшли довгий коридор і постали перед дверима. Майже такими ж, які були в Храмі Божому. 
Двері відчинилися і Єремія відчув, як яскраве біле світло залило йому обличчя. 
Він побачив Іісуса. 

Частина: -1 поверх київського ТРЦ

Єремія купив червоні колготки. Не щоб носити, ні, а просто щоб стояли на поличці, як прикраса. Кожного вечора він заходив до себе і бачив ці червоні колготки. Від їх вигляду йому ставало легше, але водночас чомусь ніяково. 
Остання пара була з біології. Її веде найкращий препод – Вадим Вадимович, на вигляд років 25, коротка стрижка, типово вдягнений та має проблеми з прикусом. Але Єремія відчуває, ніби Вадим Вадимович якось йому допомагає. Наче він існує для того, щоб стати крутим образом і про нього можна було б розповідати своїм дітям. 
Вадим Вадимович сидить в телефоні, а потім в один момент прокидається і починає вести пару. Одного разу він розповів як вчительці з вірусології сказав, що щоб позбавитися від СНІДу, треба спалити всіх носіїв, бо так працюють віруси, тобто як паразити. 
Вчителька сказала, що він з’їхав з глузду, а Вадим не зрозумів її. 
Ще він каже, що колись вчені викинули гриби у космос і що ми рано чи пізно помрееееемо. 
Єремія йому вірить. Бо інакше жити було б зовсім нудно. 
†††

Життя прекрасне. Хоча й нудьги в ньому при достатньо, це зовсім не означає, що це погана риса. 
І люди, загалом, не такі вже й погані, просто справа в тому, що частіше за все ми самі обираємо собі оточення. І якщо думаєш, що щось не так – скоріш за все, справа в тобі. 
Одного дня Єремія знов прокинувся, що було дивно. Поїв сирників, які мама вчора передала йому з іншого кінця України, вдягнувся і вийшов на вулицю. Перед цим на нього знов накричала скаженіла прибиральниця за те, що він на днях виніс старі пильні диряві фіранки з кімнати, але Єремія вже до того звик і просто пішов далі. 
Небо вкрилося червоним джемом із краплинками золотого меду. Був холодний вечір. Єремія не знав куди він йде, дістав вишневі токсичні цигарки і почав курити одну за одною. Він відчував радість десь у глибині серця і це було прекрасне відчуття. 
Він змінив декілька видів транспорту і знайшов себе десь на лівому березі Дніпра. Навкруги нікого не було. Єремія захотів в туалет. Нічого не вдієш, поряд стояла стара біо-кабінка. 
Він повернувся до берега. Почав знімати із себе одяг, залишив лише одні бутси. Холодно не було, було колюче. 

Єремія почав іти до води, а потім побіг. Хвилі почали обволікати його з усіх куточків тіла. Він нирнув у воду і знов закурив. Через декілька хвилин прямо на дні й заснув. Це був найпрекрасніший сон у його молодому житті. 

Частина: 0 поверх київського ТРЦ

Єремія залишився у себе в кімнаті, вирішив подивитися якийсь фільм та доїсти творог, який вже тиждень чекає на нього. Він вже уявляв, як буде запивати його смачним кефіром, якому залишалося чотири дні до зіпсування. 
Тут раптом у двері хтось дуже швидко почав стукати. Єремія спочатку злякався, а потім побіг відчиняти. На порозі стояла дівчина років 29, вдягнена у якесь сіре плаття, дивні туфлі і з блідим кольором обличчя. Ще вона дуже густо і ненатурально намалювала собі брови, але Єремії це навіть сподобалося.
Дівчина: Вибач, але пусти мене негайно! 
Не дочекавшись відповіді та залетіла до нього у кімнату і наказала швидко зачинити двері. 
― Слухай, я бігла від тієї прибиральниці. Вона начебто не зрозуміла до якої саме кімнати я зайшла, тож веди себе тихіше.  
― Ти часом не хочеш творогу поїсти? У мене тут трохи є. 
― Вибач, але ні. Я за тобою вже декілька тижнів слідкую. Я тебе бачила в храмі, я тоді допомагала фарбувати стелю, ти мене, напевно, не помітив. 

― Ні, я..
― Не перебивай. Ти тоді здався мені дуже розумним, бо послав патріарха Кірілла. Я так у свій час зробити не змогла. От. І потім я вислідкувала, що ти тут живеш, а потім спитала у твоєї сусідки з якої ти саме кімнати, а потім вона розповіла мені ще, що тебе тут всі вважають дивним маміньким синком. Але ти не бери до уваги, це вони не справжні, а не ти. 
― Та, мені все одно на те, що вони всі про мене думають. Світ не змінюється від наших думок так само, як і від їх. 
― … 
― … 
― Що?
― Ну, я взагалі не дуже контактна людина. Мені важко… 
― А, так я така сама. Була. Вже думала, що таких не існує, тому почала себе вичерпувати і ставати як усі тут. І вже не пам’ятаю, як це – не знати, чи варто взагалі придумувати теми для спілкування, якщо забудеш про що розмовляли вже через декілька хвилин. 
І тоді Єремія її поцілував. Весь сир, який був у нього в руці висипався на червоний килим доби СРСР.
 І це був найгарніший
 для нього 
літературний
 образ.